Антибіотики та антибіотикорезистентність: як правильно приймати і чому це важливо

Багато хто сприймає антибіотики [1] як універсальний засіб від хвороб, забуваючи, що існує фундаментальна різниця між вірусом і бактерією. Поки ми “лікуємо” грип (що є вірусним захворюванням) антимікробними препаратами, справжні наші вороги – бактерії – вчаться виживати та виробляють нові механізми пристосування до дії ліків. У 2018 році Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнала, що резистентність до антибіотиків [2] є однією з найбільших загроз людству. Поширення цієї проблеми катастрофічно прискорюється через безконтрольний та неправильний прийом антибіотиків.

У цій статті ми розкажемо, як діють антимікробні препарати та розкриємо причини розвитку антибіотикорезистентності. Все для того, щоб ви могли лікуватись відповідально та не вживали антибіотики при застуді, понад 95% випадків якої провокується вірусами. Поїхали!

Що таке антибіотики та навіщо вони потрібні?

Антибіотики – це речовини природного або синтетичного походження, які здатні пригнічувати життєдіяльність бактерій. Вони атакують клітини сторонніх мікроорганізмів, не пошкоджуючи при цьому клітини людини. Більшість антибіотиків, які ми використовуємо сьогодні, були виділені з ґрунтових бактерій та грибів (згадаймо пеніцилін). По суті, ми запозичили “зброю”, яку мікроби використовували один проти одного мільйони років, та навчились створювати на її основі синтетичні аналоги.

Антибіотики застосовують, коли наш імунітет не може впоратися з чисельним і агресивним нападом бактерій. Без них сучасна хірургія, трансплантологія та лікування були б неможливими, оскільки найменше втручання несло б у собі ризик фатального зараження.

Як працюють антибіотики – знищення бактерій

Щоб зрозуміти, чому не можна пити антимікробні ліки при будь-якому нездужанні, важливо усвідомити різницю між вірусом і бактерією:

• Бактерія – це живий мікроскопічний організм, який може самостійно розмножуватися. Вона працює як маленька автономна фабрика: у неї є своє приміщення (клітинні стінки), верстати для виробництва білка (рибосоми) та власне програмне забезпечення (ДНК).
• Вірус – це інфекційний агент, який не може самостійно розмножуватись. Він працює як крихітна “флешка” зі шкідливим кодом (ДНК): “зламує” наші клітини, змушуючи їх виробляти самого себе.

Дія антибіотиків на бактерії спрямована на:

• Руйнування клітинних стінок. Оскільки у вірусу немає клітинної оболонки (він загорнутий у білковий капсид), антибіотику просто нічого руйнувати.
• Блокування рибосом. У вірусів своїх рибосом немає – вони використовують наші. Якщо ми спробуємо заблокувати рибосоми вірусу, ми заблокуємо рибосоми людини, що призведе до загибелі наших власних клітин.

Саме тому прийом антибіотиків під час грипу, коронавірусі або звичайному ГРВІ буде абсолютно марним. Вірус продовжуватиме розмножуватися, а ви натомість “отримаєте” дисбактеріоз та суттєво нашкодите своєму організму.

Коли антибіотики справді потрібні?

Єдина причина для прийому антибіотиків – підтверджена бактеріальна інфекція. Лікар може призначити препарат широкого спектра дії ще до того, як прийдуть результати бакпосіву. Після точного визначення збудника та його чутливості до конкретного антибактеріального препарату план лікування коригується. Такий підхід пов’язаний з тим, що отримання результатів бактеріального посіву зазвичай займає 3-7 днів. Цей термін може бути критичним для здоров’я пацієнта.

Запідозрити бактеріальну природу хвороби можна за специфічними ознаками, такими як:

• Тривала лихоманка: температура понад 38.5°C, яка тримається понад 3-5 днів без покращення.
• Локальні прояви: гнійний наліт у горлі, гнійна мокрота при кашлі, різкий біль при сечовипусканні.
• Друга хвиля хвороби: коли після покращення стану (на 5-7 день хвороби) настає різке погіршення. Це часто ознака того, що до вірусної інфекції приєдналася бактеріальна.

Найпоширеніші помилки при прийомі антибіотиків

Бажання швидкого одужання часто штовхає нас до необдуманих вчинків, яких робити не варто:

• Самолікування: те, що допомогло минулого разу не варто приймати при новому нездужанні. Обов’язково відвідайте лікаря.
• Застосування антибіотиків при грипі та ГРВІ: найпопулярніша помилка, що призводить до дисбактеріозу та виснаження імунітету, але ніяк не сприяє одужанню. Жоден антибіотик не діє на віруси!
• Передчасне припинення курсу: ситуація, коли пацієнт забув випити антибіотик чи припинив курс лікування при покращенні самопочуття, є широко поширеною. Це може стати фатальною помилкою для вас та “золотим часом” для бактерій, які матимуть змогу пристосуватися до дії препарату. Курс лікування антибіотиками має бути завершений повністю.
• Недотримання дозування: передозування антибіотиками так само недопустиме, як і недодозування. Завелика доза ліків токсично діє на печінку та нирки, а замала – дозволяє сильнішим бактеріям вижити та виробити стійкість до антибіотиків.

Що таке антибіотикорезистентність і як вона виникає?

Антибіотикорезистентність – це невразливість мікроорганізмів до впливу ліків. Припустимо, що лікування антибіотиком вбиває 99% бактерій. Але 1% із них може мати випадкову генну мутацію, яка робить їх стійкішими до дії певного препарату. Тобто вони можуть виживати довше. В цей час вони вчаться викачувати ліки зі своєї клітини або виробляти ферменти-антидоти, які розщеплюють антибіотик ще до того, як він почне діяти. І це не найгірше. Стійкі бактерії передають “інструкцію з виживання” іншим бактеріям, навіть якщо вони належать до іншого виду. Так розвивається антибіотикорезистентність.

Причини якої криються в природній еволюції всіх живих організмів та катастрофічному прискоренні цієї еволюції через неправильне вживання ліків [3].

Чому антибіотикорезистентність небезпечна для людей?

Антимікробна резистентність ставить під загрозу багато досягнень сучасної медицини. Без звичних нам ліків з високою часткою ймовірності відбудеться:

• Перехід на антибіотики резервної групи: вони значно токсичніші та дорожчі.
• Хірургічні операції стануть небезпечними через високий ризик післяопераційних ускладнень.
• Звичайний поріз або ангіна будуть становити небезпеку.
• Лікування людей з ослабленим імунітетом стане неможливим: вплив антибіотиків на організм (особливо резервних), ослаблений цукровим діабетом чи онкологічними хворобами, може стати фатальним.

Щороку тисячі людей (за різними даними від 700 тисяч до 1,2 мільйона) помирають через суперінфекції, спричинені стійкими бактеріями. Прогнози на 2050 рік ще похмуріші – до 10 мільйонів смертей щороку через тотальну антибіотикорезистентність. Шляхи подолання цієї проблеми важкі та дороговартісні. Вони криються в розробці нових видів антибіотиків (що може займати десятки років) та тотальному контролі за прийомом вже існуючих препаратів. Тож суворі правила призначення антибіотиків існують для уникнення розвитку найгіршого сценарію подій.

Як правильно приймати антибіотики:

• Приймати ліки лише за призначенням лікаря.
• Дотримуватись курсу лікування: якщо вам призначено пити ліки кожні 12 годин протягом двох тижнів – робіть це. Це критично для досягнення потрібної концентрації препарату в крові.
• Не завершувати курс достроково: в жодному разі не кидайте та не пропускайте прийом ліків, навіть якщо вам стало краще.
• Підтримувати мікрофлору: побічні ефекти від антибіотиків включають розвиток дисбактеріозу кишківника. Цей побічний ефект компенсується прийомом пробіотиків та підтримкою дієти без алкоголю та жирної їжі.
• Запивати ліки чистою негазованою водою: що важливо для їх правильного засвоєння.

Те, як часто можна приймати антибіотики залежить від того, наскільки часто ви хворієте на бактеріальні інфекції. Нагадуємо, вид і дозування препарату визначає лише лікар, ґрунтуючись на клінічній картині хвороби та результатах аналізів. Уникнення розвитку антибіотикорезистентності – це наша спільна відповідальність.

Бережіть “силу антибіотиків” та не витрачайте їх на лікування вірусів! Щоб ваш шлях до одужання був ще безпечнішим, радимо ознайомитися з нашими попередніми дописами:

• Як правильно міряти температуру тіла.
• Як обрати безпечні противірусні препарати: поради фармацевта.
• Як зміцнити імунітет перед сезоном хвороб.
• Як правильно приймати ліки.

Джерела:

[1] – https://en.wikipedia.org/wiki/Antibiotic

[2] – https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/antimicrobial-resistance

[3] – https://www.niaid.nih.gov/research/antimicrobial-resistance-causes